ласиф≥кац≥¤ ризик≥в

–озгл¤немо ризики п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на приклад≥ банк≥в, оск≥льки вони Ї одними з найпоширен≥ших та активно д≥ючих п≥дприЇмств.

–изики, з ¤кими з≥штовхуютьс¤ украњнськ≥ банки у своњй д≥¤льност≥, дуже р≥зноман≥тн≥. Ќайб≥льш частими ризиками, що в≥дзначають закордонн≥ ≥ в≥тчизн¤н≥ фах≥вц≥, Ї:

• - ризики кредитн≥, котр≥ пол¤гають у непогашенн≥ кл≥Їнтами отриманих кредит≥в;
• - ризики нел≥кв≥дност≥, тобто ризики нестач≥ в банку л≥кв≥дних засоб≥в дл¤ погашенн¤ кредиту. “акий ризик, звичайно, виникаЇ ≥з самоњ д≥¤льност≥ банку ≥ може виникнути в результат≥ зм≥ни процентних ставок;
• - валютн≥ ризики, пов'¤зан≥ з≥ зм≥ною курсу валюти, у ¤к≥й виданий чи отриманий кредит;
• - майновий ризик. ” банках збер≥гаютьс¤ не т≥льки гот≥вка, але ≥ ц≥нност≥ паперовоњ форми, плат≥жн≥ картки ≥ т.д. ≤снуЇ ризик утрати цих засоб≥в не т≥льки в результат≥ пограбуванн¤, але ≥ зловживанн¤ з боку службовц≥в банку;
• - адм≥н≥стративний ≥ бухгалтерський ризики. ¬они виникають у силу розмањтост≥ операц≥й, щодн¤ зд≥йснюваних банком. ѕомилка, чи перегл¤д зловживанн¤ можуть не т≥льки нанести банку великий збиток, але ≥ пог≥ршити його репутац≥ю, дискредитувати його ≥м≥дж;
• - ≥нформац≥йний ризик. ≈фективн≥сть ≥нформац≥њ Ї вир≥шальним чинником у боротьб≥ за п≥двищенн¤ рентабельност≥ й адаптац≥њ банку до б≥льш складного конкурентного оточенн¤. “ому помилки в розробц≥ концепц≥њ ≥ њњ реал≥зац≥њ, зап≥знюванн¤ впровадженн¤ нов≥тньоњ технолог≥њ й освоЇнн¤ усе б≥льш складних ≥нформац≥йних систем Ї важливим джерелом ризику, що знижуЇ ¤к≥сть ≥ ефективн≥сть банк≥вських послуг;
• - страховий ризик. ћаЇ м≥сце при м≥жнародному кредитуванн≥, тобто ризик можливоњ зм≥ни економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥, з п≥дприЇмством ¤коњ банк маЇ справи.

 р≥м цих ≥снують ще к≥лька груп ризик≥в. ѕерша група - ризики, пов'¤зан≥ з загальним економ≥чним становищем у крањн≥. —юди в≥днос¤тьс¤:

• - кон'юнктурн≥ ризики, тобто зм≥на загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥;
• - ризики поширенн¤ банкрутств, обумовлен≥ взаЇмною заборгован≥стю п≥дприЇмств, коли банкрутство боржника може викликати труднощ≥ ≥ нав≥ть банкрутство кредитора;
• - ризики структурних зм≥н у галуз≥, коли технолог≥чн≥ зм≥ни викликають потр¤с≥нн¤ на ринках ≥ вимагають в≥д п≥дприЇмств швидкого реагуванн¤ ≥ перебудови.

ƒруга група - це ризики, пов'¤зан≥ з ф≥нансуванн¤м м≥жнародних операц≥й з нерухом≥стю. ‘ах≥вц≥ вид≥л¤ють тут к≥лька груп ризик≥в ц≥Їњ категор≥њ:

• - ризики, пов'¤зан≥ з ¤к≥стю самого проекту. ѕогано розроблений проект чи проект ≥з зрем≥нного геометр≥Їю, коли ≥нвестор зм≥нюЇ зм≥ст перв≥сного проекту, не завжди правильно оц≥нюючи своњ можливост≥. ѕроекти, реал≥зац≥¤ ¤ких пов'¤зана з переломом економ≥чноњ кон'юнктури чи пог≥ршенн¤м положенн¤ на ринку нерухомост≥;
• - ризики, пов'¤зан≥ з≥ сп≥вроб≥тництвом з ≥ноземними банками. Ѕанки, що беруть участь у ф≥нансуванн≥ закордонних проект≥в, вважають, що вони значно зменшать своњ ризики, ¤кщо стануть членами банк≥вського пула, що включаЇ пров≥дн≥ банки крањни, у ¤к≥й реал≥зуЇтьс¤ проект. “ут ≥снуЇ небезпека того, що саме на ≥ноземний банк будуть покладен≥ ус≥ витрати, зв'¤зан≥ з ф≥нансуванн¤м проекту. “ому в даному випадку варто дуже обережно йти на сп≥вроб≥тництво з ≥ноземними банками при реал≥зац≥њ проекту в т≥й чи ≥нш≥й крањн≥. “им б≥льше, тут ≥снуЇ небезпека таЇмних угод, пул≥в;
• - ринков≥ ризики, пов'¤зан≥ з характеристикою ≥ станом ринк≥в, на ¤ких реал≥зуютьс¤ проекти. “ут можуть бути наступн≥ фактори зб≥льшенн¤ ризику:

незначна м≥стк≥сть ринку, у пор≥вн¤нн≥ з масштабами проекту;

проекти, реал≥зован≥ на модних ринках, на ¤ких часто виникаЇ швидко минаючий спекул¤тивний аж≥отаж. ƒо числа таких ринк≥в в≥днос¤тьс¤ столиц≥ сх≥дноЇвропейських крањн. ћати такий проект вважаЇтьс¤ гарним тоном, хоча в б≥льшост≥ випадк≥в ц≥ проекти не приводили до бажаного результату

ризиками волод≥ють також проекти в зростаючих промислових центрах.

‘ах≥вц≥ також вважають, що при налагодженн≥ в≥дносин з ≥ноземними ≥нвесторами, що ведуть операц≥њ з нерухом≥стю, варто керуватис¤ такими розум≥нн¤ми, ¤к:

• - проект не стаЇ менш ризикованим, ¤кщо ≥нвестор залучить до нього ще одного ≥нвестора;
• - - банк-кредитор, ¤к правило, вважаЇ, що вс≥ зусилл¤ варто перекладати на плеч≥ банк≥р≥в-акц≥онер≥в. ћова йде про створенн¤ банк≥вських об'Їднань дл¤ ф≥нансуванн¤ такого проекту. як правило, банк, що очолюЇ банк≥вський пул, не захищаЇ чи не ц≥лком захищаЇ ≥нтереси банк≥в-учасник≥в даного пула.

 р≥м названих груп ризик≥в ≥снують ще ризики, пов'¤зан≥ з використанн¤м ≥нструмент≥в грошово-кредитного ≥ ф≥нансового ринк≥в, так званих дериват≥в чи деривативних угод. ÷≥ угоди сам≥ ¤вл¤ють собою методи страхуванн¤ в≥д ризик≥в.

¬ажливу складову частину перев≥рки над≥йност≥ п≥дприЇмства зробить досл≥дженн¤ його балансу. “ут потр≥бно враховувати, однак, що причин неспроможност≥ боржника може бути багато. ƒуже часто банки робл¤ть помилки, вважаючи, що причиною неспроможност≥ боржника Ї ¤кась одна причина, а насправд≥ таких причин може бути к≥лька. Ќа основ≥ досл≥джень, проведених у Ќ≥меччин≥, можна вид≥лити наступн≥ причини неспроможност≥ боржника:

• 1. Ќадм≥рн≥ витрати на особист≥ ц≥л≥.
• 2. ¬≥дсутн≥сть у кер≥вництва здатност≥ до комерц≥йноњ д≥¤льност≥.
• 3. ѕомилки при веденн≥ рахунк≥в.
• 4. «анадто високий р≥вень запас≥в.
• 5. «ниженн¤ обс¤гу обороту.
• 6. Ќезадов≥льне ф≥нансове плануванн¤.
• 7. ¬еликий обс¤г помилкових ≥нвестиц≥й.
• 8. «биток в≥д деб≥торськоњ заборгованост≥.

 ритер≥¤ми дл¤ оц≥нки над≥йност≥ позичальника, за рекомендац≥Їю закордонних експерт≥в, повинн≥ служити:

• 1.  омпетентн≥сть ≥ здатн≥сть кер≥вного персоналу п≥дприЇмства.
• 2. ѕродукц≥¤ ≥ послуги п≥дприЇмства.
• 3. ‘≥нансове положенн¤ п≥дприЇмства.

ѕри оц≥нц≥ зд≥бностей кер≥вник≥в п≥дприЇмства сл≥д враховувати њх осв≥ту, досв≥д, зд≥бност≥, репутац≥ю, звички, родинний стан, стиль житт¤.

ѕри оц≥нц≥ продукц≥њ п≥дприЇмства, товар≥в ≥ послуг сл≥д враховувати його конкурентоспроможн≥сть, позиц≥ю на ринку, перспективу розвитку даного виду товар≥в ≥ послуг, структуру споживач≥в продукц≥њ п≥дприЇмства ≥ т.д.

ƒл¤ оц≥нки ф≥нансового положенн¤ п≥дприЇмства сл≥д керуватис¤ такими критер≥¤ми, ¤к л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства, тобто здатн≥сть оплатити своњ зобов'¤занн¤ в терм≥н, можливост≥ самоф≥нансуванн¤, доходи, ф≥нансова сила.

Ќайважлив≥шим джерелом дл¤ оц≥нки ф≥нансового положенн¤ п≥дприЇмства Ї його р≥чний баланс. ќднак треба пам'¤тати, що за допомогою балансу можна сховати ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, особливо положенн¤ з доходами. Ќа основ≥ балансу важко установити сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж терм≥нами надходжень кошт≥в компан≥њ ≥ њњ платеж≥в, тим часом це сп≥вв≥дношенн¤ маЇ важливе значенн¤ дл¤ оц≥нки л≥кв≥дност≥ компан≥њ. “ому л≥кв≥дн≥сть компан≥њ варто оц≥нювати на основ≥ досл≥джень њњ ф≥нансового плану.

 ритер≥¤ми дл¤ оц≥нки над≥йност≥ позичальника, за рекомендац≥Їю закордонних експерт≥в, повинн≥ служити:

ќдержанн¤ ≥нформац≥њ дл¤ оц≥нки над≥йност≥ позичальника повинне будуватис¤ на двох принципах: по-перше, потр≥бно ч≥тко визначити обс¤г необх≥дноњ ≥нформац≥њ, а по-друге, ≥нформац≥ю варто одержувати по можливост≥ з р≥зних ≥ незалежних друг в≥д друга джерел.