ѕон¤тт¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ Ї значно ширшим за своњм обс¤гом н≥ж "ноу-хау" або "секрети таЇмниц≥". омерц≥йна таЇмниц¤ включаЇ у себе "ноу-хау" ¤к один з можливих компонент≥в.
ѕ≥д "ноу-хау" сл≥д розум≥ти в≥домост≥ про р≥шенн¤ у будь-¤ких сферах практичноњ д≥¤льност≥ (техн≥ц≥, економ≥ц≥, орган≥зац≥њ тощо), що допускаЇ практичне використанн¤ та Ї придатним дл¤ участ≥ в економ≥чному об≥гу в силу нев≥домост≥ та недоступност≥ невизначеному колу ос≥б. ѕропоноване р≥шенн¤ може ¤вл¤ти собою ¤к результат новоњ розробки, так ≥ вже накопичен≥ з часом знанн¤, досв≥д, навички. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в ≥нформац≥њ, що можуть становити комерц≥йну таЇмницю, "ноу-хау" пол¤гаЇ у вир≥шенн≥ практичноњ задач≥, у рекомендац≥њ до д≥њ, воно не маЇ чисто п≥знавального або ≥нформац≥йного характеру, це маЇ бути р≥шенн¤, що допускаЇ зд≥йсненн¤. “ак, наприклад, не можна назвати "ноу-хау" систематизовану ≥нформац≥ю, кл≥Їнтську базу, ¤ка проте ц≥лком може бути захищена в ¤кост≥ комерц≥йноњ таЇмниц≥.
ќдне з найповн≥ших визначень терм≥ну "ноу-хау" було запропоновано в проект≥ рос≥йського ‘едерального закону "ѕро комерц≥йну таЇмницю" (у вар≥ант≥, що був схвалений ‘едеральними зборами та в≥дхилений ѕрезидентом –‘ у 1999 роц≥):
"ноу-хау Ц охоронюван≥ в режим≥ комерц≥йноњ таЇмниц≥ результати ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ можуть бути передан≥ ≥нш≥й особ≥ та використан≥ нею на законн≥й п≥дстав≥, у тому числ≥:
ѕри цьому, "ноу-хау" ч≥тко визначено ¤к р≥зновид комерц≥йноњ таЇмниц≥, ¤кому властив≥ також так≥ загальн≥ ознаки ¤к д≥йсна чи потенц≥йна комерц≥йна ц≥нн≥сть у силу нев≥домост≥ трет≥м особам, в≥дсутн≥сть в≥льного легального доступу, вживанн¤ адекватних заход≥в охорони. —л≥д в≥дзначити сп≥рн≥сть в≥днесенн¤ до "ноу-хау" в≥домостей про конТюнктуру ринку та результати маркетингових досл≥джень, оск≥льки вони не Ї набутими знанн¤ми, навичками чи досв≥дом, використовуютьс¤ у практичному план≥ опосередковано (¤к база дл¤ прийн¤тт¤ економ≥чних р≥шень) ≥ "споживаютьс¤" в процес≥ ознайомленн¤, п≥знанн¤.
«г≥дно з ≥ншим визначенн¤м, "ноу-хау" Ц це повн≥стю або частково конф≥денц≥йн≥ знанн¤ техн≥чного, орган≥зац≥йно-адм≥н≥стративного, ф≥нансового, економ≥чного, управл≥нського характеру, ¤к≥ не Ї загальнов≥домими та можуть бути практично застосован≥ у виробнич≥й ≥ господарськ≥й д≥¤льност≥" . ” цьому випадку, вузьким м≥сцем запропонованоњ деф≥н≥ц≥њ Ї зведенн¤ конф≥денц≥йних в≥домостей до знань, в≥дсутн≥сть р¤ду ≥нших ≥стотних ознак "ноу-хау".
ќсновн≥ ознаки "ноу-хау" знаходимо також у законодавств≥ ™вропейського —оюзу (¤ке хоча й стосуЇтьс¤ специф≥чноњ сфери трансферу або передач≥ технолог≥й, у ц≥лому вдало п≥дкреслюЇ особливост≥ "ноу-хау"). “ак, –егламентом ом≥с≥њ ™— є772/2004 в≥д 27 кв≥тн¤ 2004 щодо застосуванн¤ частини третьоњ статт≥ 81 ƒоговору [про заснуванн¤ ™вропейського —п≥втовариства] до категор≥й угод про передачу технолог≥й "ноу-хау" визначаЇтьс¤ ¤к "сукупн≥сть незапатентованоњ практичноњ ≥нформац≥њ, що Ї результатом досв≥ду або випробувань ≥ ¤ка Ї:
“ерм≥н "ноу-хау", що неодноразово вживаЇтьс¤ в украњнському законодавств≥ (у ¤кому, проте, в≥дсутнЇ його визначенн¤), походить в≥д англ≥йського виразу "know how" або "знаю ¤к [зробити]" та вдало розкриваЇ суть категор≥њ, ч≥тко визначаючи утил≥тарну спр¤мован≥сть пропонованих р≥шень, њх характер ¤к рекомендац≥й до д≥њ.
”перше терм≥н "know-how" зТ¤вивс¤ у 1916 роц≥ в —Ўј у р≥шенн≥ в судов≥й справ≥ "ƒ≥зенд проти Ѕрауна" ≥ з того часу почав широко застосовуватись у всьому св≥т≥, став звичним в економ≥чному об≥гу. јле сл≥д погодитись з критикою застосуванн¤ цього ≥ноземного словосполученн¤ в ¤кост≥ законодавчого терм≥ну. јдже, вираз "ноу-хау" Ї профес≥онал≥змом, побутовим жаргоном, що набув повсюдного поширенн¤ у звТ¤зку з≥ своЇю образн≥стю, виразн≥стю. р≥м того, "ноу-хау" нав≥ть не Ї смисловим перекладом, а лише в≥дтворенн¤м фонетичного звучанн¤, звукосполученн¤м, безглуздим дл¤ украњнськоњ мови.
” наукових прац¤х та ≥ноземному законодавств≥ (зокрема, рос≥йському) паралельно вживаютьс¤ також так≥ терм≥ни ¤к "секрети виробництва" та "виробнича таЇмниц¤" (р≥шенн¤ у сфер≥ виробництва), "профес≥йн≥ секрети" (в одному з проект≥в „астини четвертоњ ÷ив≥льного кодексу –‘, що маЇ стосуватись ≥нтелектуальноњ власност≥, профес≥йним секретом визнаютьс¤ "в≥домост≥ будь-¤кого характеру (техн≥чн≥, економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ тощо) про способи зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥."). ѕроте, ц≥ вар≥анти не можна визнати вдалими, оск≥льки вони не адекватно, не точно окреслюють пон¤тт¤ "ноу-хау". ¬≥домий рос≥йський науковець у сфер≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ ¬.ƒозорцев у своњх прац¤х запропонував новий терм≥н Ц "секрети промислу". ѕри цьому п≥д "промислом" в≥н розум≥Ї профес≥йну д≥¤льн≥сть у будь-¤к≥й п≥дприЇмницьк≥й сфер≥.
ќтже, пропозиц≥¤ зам≥ни терм≥ну "ноу-хау" на украњнський в≥дпов≥дник у ц≥лому вигл¤даЇ достатньо обірунтованою. ѕроте, нараз≥ такого адекватного в≥дпов≥дника запропоновано не було. ¬ар≥ант "секрет промислу", на нашу думку, також не можна визнати абсолютно вдалим, оск≥льки його використанн¤ в цив≥льному законодавств≥ може призвести до плутанини, викликати неправильн≥ у¤вленн¤, що повТ¤зано з вживанн¤м терм≥ну "промисел" в окремих чинних актах законодавства ”крањни (наприклад, законах "ѕро народн≥ художн≥ промисли", "ѕро систему оподаткуванн¤", "ѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥" тощо).
” м≥жнародн≥й практиц≥ та актах, а також в законодавств≥ ≥ноземних крањн, найчаст≥ше вживаЇтьс¤ терм≥н "trade secret", ¤кий, ¤к правило, перекладають ¤к "торговий секрет", вказуючи на неадекватн≥сть цього терм≥ну дл¤ позначенн¤ пон¤тт¤ конф≥денц≥йноњ комерц≥йноњ ≥нформац≥њ. ѕроте, на нашу думку, неадекватним скор≥ше Ї вказаний переклад, оск≥льки ≥менник та прикметник "trade" у цьому випадку можна ≥ сл≥д перекладати ¤к "комерц≥¤" та "комерц≥йний". Ќа користь цього св≥дчать визначенн¤ цього терм≥ну в м≥жнародних актах (наприклад, угод≥ TRIPS) та законодавств≥ окремих крањн, насамперед —Ўј (див. детальн≥ше в розд≥л≥ " омерц≥йна таЇмниц¤ в законодавств≥ ≥ноземних крањн та м≥жнародному прав≥").