ѕ≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу, республ≥ки, що входили до його складу, вступили в пер≥од нових економ≥чних перетворень. “ому все б≥льше значенн¤ стали набувати питанн¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ та банк≥вськоњ безпеки, оск≥льки вони Ї одними з найб≥льш важлив≥ших принцип≥в економ≥чного й соц≥ального стану крањни.
«а час≥в —–—–, п≥дприЇмства республ≥к не дуже п≥клувалис¤ про економ≥чну безпеку, тому що в держав≥ ≥з сусп≥льною власн≥стю результат виробництва ставав в≥дразу сусп≥льним надбанн¤м. —таЇ очевидним, що тут говорити про ¤ку-небудь економ≥чну або банк≥вську таЇмницю не т≥льки нема рац≥њ, а навпаки, ус¤ке дос¤гненн¤ на локальному р≥вн≥ в≥дразу ставало надбанн¤м ус≥х.
” свою чергу, весь захист стратег≥чно важливих технолог≥й, виробництва, зовн≥шньоеконом≥чних та банк≥вських секрет≥в виконувала Їдина система орган≥в ƒержавноњ безпеки, що зд≥йснювала, ¤к захист своњх таЇмниць, так ≥ по можливост≥ одержанн¤ чужих.
Ќа сучасному етап≥ нових економ≥чних в≥дносин та ор≥Їнтац≥њ на ринкову економ≥ку, недосконал≥сть ≥снуючого законодавства породила абсолютно нову форму злочин≥в, що набули великого розмаху та виникають у межах легальноњ законноњ д≥¤льност≥. “ак≥ злочини та порушенн¤ дуже важливо викрити, бо вони практично не мають доказ≥в. оло жертв ≥нформац≥йних та комп'ютерних злочин≥в дуже велике ≥ у першу чергу це в≥дноситьс¤ до банк≥в.
Ўвидке зростанн¤ конкурентноњ боротьби за ринки збуту товар≥в, послуг та кл≥Їнт≥в пов'¤зане з ≥нформац≥Їю про об'Їкти та суб'Їкти, що можуть давати прибуток. ” зв'¤зку з цим сл≥д згадати висловленн¤ ”≥нстона „ерч≥л¤: "’то волод≥Ї ≥нформац≥Їю, той волод≥Ї св≥том". јле у наш час б≥льш вдалим Ї висл≥в Ћ. аханера: "ћи живемо вже не у стол≥тт≥ ≥нформац≥њ. ћи живимо у стол≥тт≥ розв≥дки".
“епер, кожне п≥дприЇмство прагне стати конкурентоспроможним на ринку виробництва ≥ дл¤ цього йому необх≥дно пост≥йно створювати нововведенн¤. ” процес≥ економ≥чних реформ в ”крањн≥ кр≥м державних з'¤вилос¤ ≥ безл≥ч недержавних суб'Їкт≥в, що хаз¤юють - акц≥онерн≥ товариства, комерц≥йн≥ банки, приватн≥ та сп≥льн≥ п≥дприЇмства, посл≥довно розвиваючи власне виробництво продукц≥њ та послуг. Ќавколо них створюютьс¤ вторинн≥ ф≥нансов≥ ≥ соц≥альн≥ ≥нфраструктури.
ѕри цьому сл≥д враховувати, що одн≥Їю з найб≥льш небезпечних загроз дл¤ економ≥ки ”крањни Ї порушенн¤ в њњ ф≥нансово-банк≥вськ≥й систем≥. —истема, ¤ка склалас¤, потребуЇ в≥д банк≥вських заклад≥в прийн¤тт¤ першочергових заход≥в по п≥двищенню р≥вн¤ своЇњ д≥¤льност≥, пол≥пшенн¤ ефективност≥ кредитуванн¤, кор≥нноњ зм≥ни кадровоњ пол≥тики, попередженню пос¤гань крим≥нальних елемент≥в на кошти банк≥в та њх кл≥Їнт≥в. ” цих умовах значно п≥двищуЇтьс¤ значенн¤ банк≥вських п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ займаютьс¤ забезпеченн¤м безпеки та охорони.
—л≥д враховувати, що недержавн≥ суб'Їкти економ≥ки в пор≥вн¤нн≥ з державними структурами б≥льш уразлив≥ до протиправних поз≥хань з боку крим≥нальних структур ≥ окремих конкурентних суб'Їкт≥в. “ому, значного поширенн¤ набули незаконн≥ методи промислового шпигунства. «г≥дно з≥ статистичними даними 94% ≥нформац≥њ, на ¤ку ≥снували пос¤ганн¤ з боку конкурент≥в, належать до комерц≥йноњ таЇмниц≥ - в≥домостей, пов'¤заних з виробництвом, технолог≥Їю, керуванн¤м, ф≥нансами та ≥ншою д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, втрата ¤ких може завдати шкоди його ≥нтересам. ќсь чому дуже гостро стоњть проблема захисту ≥нформац≥њ та њњ складових частин.
¬изнанн¤ ≥нформац≥њ комерц≥йною таЇмницею та використанн¤ можливостей правового режиму њњ охорони дозвол¤Ї:
омерц≥йна таЇмниц¤ маЇ таке значенн¤ дл¤ охорони результат≥в ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ в процес≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤:
ќтже, встановленн¤ правових основ, закр≥пленн¤ д≥Ївих механ≥зм≥в охорони комерц≥йноњ таЇмниц≥ сл≥д розгл¤дати ¤к важливий елемент правового забезпеченн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в будь-¤к≥й крањн≥.
«г≥дно з даними ом≥с≥њ онгресу —Ўј з м≥жнародноњ торг≥вл≥, американськ≥ компан≥њ щор≥чно втрачають б≥льше 70 млрд. долар≥в через недобросов≥сну конкуренц≥ю ≥ноземних компан≥й, у тому числ≥ через промисловий шп≥онаж.
” 1997 роц≥ компан≥¤ ЂCoca-Colaї залишила ≥нд≥йський ринок дл¤ того, щоб захистити Ђсекретну формулуї своњх напоњв. омпан≥¤ працювала в ≤нд≥њ 25 рок≥в ≥ ринок з 550 млн. потенц≥йних споживач≥в був прибутковим. ѕроблема виникла, коли в ≤нд≥њ було прийн¤то закон, що вимагав передач≥ технолог≥й, ¤кими волод≥ли ≥ноземн≥ компан≥њ, ≥нд≥йським п≥дприЇмствам. ≤нд≥йський ур¤д вимагав, щоб Coca-Cola передала 60% своњх акц≥й ≥нд≥йськ≥й доч≥рн≥й компан≥њ та розкрила свою технолог≥ю (секретну формулу) або припинила д≥¤льн≥сть на територ≥њ ≤нд≥њ. Coca-Cola безусп≥шно доводила, що њњ секретна формула була комерц≥йною таЇмницею, а не технолог≥Їю. —уперечц≥ було покладено край, коли Coca-Cola покинула своњ ≥нвестиц≥њ в ≤нд≥њ з величезними дл¤ себе втратами, але не розкрила свою комерц≥йну таЇмницю. ”загал≥, формула Coca-Cola Ї най¤скрав≥шим прикладом можливоњ переваги режиму комерц≥йноњ таЇмниц≥ перед патентним захистом, оск≥льки саме ц¤ таЇмниц¤ збер≥гаЇ свою силу вже б≥льше стол≥тт¤, тод≥ ¤к д≥¤ будь-¤кого патенту давно б уже зак≥нчилась.