¬≥дмова та њњ види:

¬≥дмова Ц це под≥¤, ¤ка пол¤гаЇ у втрат≥ обТЇктом здатност≥ виконувати потр≥бн≥ функц≥њ.

Ќесправн≥сть ≥ в≥дмова в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою :

Ќесправн≥сть Ц це стан ≥ причина в≥дмови.

¬≥дмова Ц под≥¤.

–озр≥зн¤ють в≥дмови:

Ц      повну;

Ц      часткову;

Ц      конструкц≥йну;

Ц      ресурсну;

Ц      виробничу;

Ц      систематичну.

–есурсна в≥дмова Ц це в≥дмова внасл≥док ¤коњ обТЇкт дос¤гаЇ граничного стану.

«б≥й Ц це само усувна (одноразова) в≥дмова, ¤ку незначними втручанн¤ми усуваЇ оператор.

ѕовторювальна в≥дмова - це само усувна в≥дмова одного ≥ того ж характеру, що виникаЇ багаторазово.

ƒеградована в≥дмова Ц це в≥дмова, спричинена процесами деградац≥њ в обТЇкт≥, при дотриманн≥ вс≥х встановлених правил, норм виготовленн¤ ≥ експлуатац≥њ.

–аптова в≥дмова Ц в≥дмова, ¤ку неможливо визначити(передбачити) досл≥дженн¤ми, техн≥чним огл¤дом.

ѕоступова в≥дмова †Ц †в≥дмова, спричинена поступовими зм≥нами одного чи дек≥лькох параметр≥в обТЇкта, њњ можна передбачити досл≥дженн¤м чи техн≥чним огл¤дом а також њњ ≥нколи можна в≥двернути заходами техн≥чного обслуговуванн¤.

—л≥д розр≥зн¤ти в≥дмови:

Ц      врахован≥;

Ц      неврахован≥.

¬рахован≥ в≥дмови Ц ¤к правило занос¤ть у розрахунок величини показника безв≥дмовност≥.

Ќеврахован≥ в≥дмови Ц вилучають з розрахунку величини показника безв≥дмовност≥.

«алежна в≥дмова Ц це в≥дмова обТЇкта спричинена пр¤мо чи непр¤мо в≥дмовою або несправн≥стю ≥ншого обТЇкта.

Ќезалежна в≥дмова Ц це в≥дмова не спричинена пр¤мо чи не пр¤мо в≥дмовою або не справн≥стю ≥ншого обТЇкта.

ѕричина в≥дмови ховаЇтьс¤ п≥д час проектуванн¤ , виготовленн¤ чи використанн¤ обТЇкта, ¤к≥ ≥ привели до в≥дмови.

ћехан≥зм в≥дмови може бути повТ¤заний ≥з ф≥зичними, х≥м≥чними та ≥ншими процесами, що привели до в≥дмови.

Ќасл≥дки в≥дмови Ц ¤вища, процеси, под≥њ, обумовлен≥ виниканн¤м в≥дмови обТЇкта.

ѕри розрахунку над≥йност≥ використовують так≥ терм≥ни:

Ќароб≥ток (напрацюванн¤) Ц це тривал≥сть чи обс¤г роботи обТЇкта може бути неперервною (час) або дискретною (к≥льк≥сть цикл≥в) величиною.

Ќароб≥ток до в≥дмови Ц це час в≥д початку експлуатац≥њ до виникненн¤ в≥дмови.

Ќароб≥ток м≥ж в≥дмовами Ц це нароб≥ток обТЇкта в≥д завершенн¤ в≥дновленн¤ його працездатного стану п≥сл¤ в≥дмови до виникненн¤ наступноњ в≥дмови.

–есурс(механ≥чний ресурс) Ц це сумарний нароб≥ток обТЇкта в≥д початку його експлуатац≥њ чи в≥дновленн¤ п≥сл¤ ремонту до переходу в граничний стан.

ѕризначений ресурс Ц це сумарний нароб≥ток обТЇкта при дос¤гненн≥ ¤кого експлуатац≥ю обТЇкта потр≥бно припинити незалежно в≥д його техн≥чного стану.

“ерм≥н служби Ц це календарна тривал≥сть експлуатац≥њ обТЇкта в≥д початку чи його поновленн¤ п≥сл¤ ремонту до переходу в граничний стан.

“ерм≥н збережуваност≥ Ц це календарна тривал≥сть збереженн¤ чи транспортуванн¤ обТЇкта, прот¤гом ¤коњ значенн¤ параметр≥в, що характеризують здатн≥сть обТЇкта виконувати потр≥бн≥ функц≥њ перебувають в заданих межах.

ѕризначений терм≥н збер≥ганн¤ Ц це календарна тривал≥сть збер≥ганн¤ п≥сл¤ дос¤гненн¤ ¤коњ збер≥ганн¤ обТЇкта потр≥бно припинити незалежно в≥д його техн≥чного стану.

“ерм≥н поновленн¤ Ц це ≥нтервал часу, прот¤гом ¤кого обТЇкт перебуваЇ в непрацездатному стан≥ через в≥дмову.

“ривал≥сть техн≥чного обслуговуванн¤(ремонту) Ц ≥нтервал часу, прот¤гом ¤кого виконуЇтьс¤ вручну або автоматично операц≥¤ техн≥чного обслуговуванн¤ або ремонту обТЇкта, включаючи тривал≥сть затримок через незабезпечен≥сть ресурсами.

ѕер≥од прироб≥тку (прироб≥тки) Ц можливий початковий пер≥од нароб≥тку обТЇкта, прот¤гом ¤кого спостер≥гаЇтьс¤ стала тенденц≥¤ до зменшенн¤ параметру потоку в≥дмов, що зумовлен≥ на¤вн≥стю, поступовими ви¤вленн¤ми та усуненн¤ми прихованих дефект≥в.