4.2. –езервуванн¤.

–езервуванн¤ - спос≥б п≥двищенн¤ над≥йност≥ виробу вмиканн¤м резервних
(надлишкових) елемент≥в або ≥нших резервних засоб≥в, ¤к≥ забезпечують виконанн¤ заданоњ функц≥њ.

–езервуванн¤ мажоритарне (з використанн¤м Дголосуванн¤")

÷ей спос≥б заснований на застосуванн≥ додаткового елемента Ч його називають мажоритарний або лог≥чний, або кворум-елемент. ¬≥н дозвол¤Ї вести пор≥вн¤нн¤ сигнал≥в, ¤к≥ поступають в≥д елемент≥в, що виконують одну ≥ ту ж функц≥ю. якщо результати сп≥впадають, тод≥ вони передаютьс¤ на вих≥д пристрою.

√оловна перевага цього способу Ч забезпеченн¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ при будь-¤ких видах в≥дмов працюючих елемент≥в ≥ п≥двищенн¤ достов≥рност≥ ≥нформац≥йно-лог≥чних пристроњв. Ѕудь-¤кий вид поодинокоњ в≥дмови не впливаЇ на вих≥дний результат. ќсобливо важливе значенн¤ цей спос≥б резервуванн¤ маЇ дл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ передач≥ ≥нформац≥њ по каналах зв'¤зку.

–езервуванн¤ функц≥ональне. ÷е резервуванн¤ при ¤кому задана функц≥¤ може виконуватис¤ р≥зними способами ≥ техн≥чними засобами. Ќаприклад, функц≥¤ передач≥ ≥нформац≥њ може виконуватис¤ з використанн¤м рад≥осигнал≥в, телеграфа, телефона.

‘ункц≥ональне резервуванн¤ призначене дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ функц≥ональноњ над≥йност≥.

ѕри використанн≥ функц≥онального резервуванн¤ ефективн≥сть роботи виробу в основному ≥ резервному режимах роботи, ¤к правило, суттЇво р≥знитьс¤. “ому дл¤ оц≥нки над≥йност≥ виробу ≥з функц≥ональним резервуванн¤м усередненн¤ оц≥нки безв≥дмовност≥ (“о - середн≥й нароб≥ток на в≥дмову, середн≥й коеф≥ц≥Їнт готовност≥, в≥рог≥дн≥сть безв≥дмовного стану) стаЇ мало≥нформативним ≥ недостатньо придатним дл¤ використанн¤.

Ќайб≥льш прийн¤тн≥ показники над≥йност≥ в такому випадку Ч коеф≥ц≥Їнт ефективност≥ ≥ наб≥р показник≥в техн≥чноњ над≥йност≥ (P(t), T,  _√) дл¤ кожного ≥з можливих працездатних стан≥в виробу.

„асове резервуванн¤ Ч таке плануванн¤ роботи виробу, при ¤кому, створюЇтьс¤ резерв робочого часу дл¤ виконанн¤ заданих функц≥й. ÷ей резерв може забезпечуватис¤ р≥зними способами.

Ќехай дл¤ виконанн¤ певноњ операц≥њ, наприклад, дл¤ передач≥ ≥нформац≥њ заданого об'Їму, потр≥бен час t. ѕри плануванн≥ роботи на цю операц≥ю в≥дводитьс¤ час (t + t_–), де t_– Ч резервний час. –езервний час може бути використаний або дл¤ повторенн¤ передач≥ ≥нформац≥њ, усуненн¤ несправност≥ апаратури.

¬веденн¤ t_– дозвол¤Ї п≥двищити достов≥рн≥сть роботи ≥ знизити к≥льк≥сть в≥дмов, ¤к≥ враховуютьс¤ при оц≥нц≥ над≥йност≥.

јпаратура передач≥ ≥ прийому ≥нформац≥њ може знаходитис¤ в режим≥ неперервноњ готовност≥, але ≥нформац≥ю передаЇ ≥ приймаЇ на великих ≥нтервалах часу пер≥одично. ¬ цьому випадку виникають ≥нтервали часу, на ¤ких в≥дмови апаратури не привод¤ть до в≥дмови функц≥онуванн¤ системи. “аким чином , утворюЇтьс¤ своЇр≥дний резерв часу. ¬≥н ¤краз ≥ може бути використаним дл¤ усуненн¤ несправностей. ≤ зрозум≥ло, що в≥дмови, ¤к≥ виникають на ≥нтервал≥ його резервного часу не враховуютьс¤ при оц≥нц≥ над≥йност≥.

¬ робот≥ таких пристроњв, ¤к апаратура (термостатуванн¤) може мати м≥сце ≥нерц≥йн≥сть, ¤ка допускаЇ короткочасн≥ в≥дмови, час перемикань, час встановленн¤ ≥нформац≥њ ≥ т. д. можуть бути в≥днесен≥ до категор≥њ часового резервуванн¤.