Мета експлуатації контролю.
1.
Встановлення
працездатності апаратури
2.
Встановлення
відповідності параметрів системи заданим
3.
Діагностика:
визначення місця, причини і х-ру несправності
В ряді випадків при експлуатаційному контролі ставиться
задача по оцінці запасів системи, по характеристиках і прогнозуванню її роботи
на визначений час.
Як правило для рішення цих 3 задач експлуатаційний
контроль будується за допусковим принципом (двохальтернативним) – придатний,
непридатний.
Оцінка запасів і прогнозування потребують додаткової
тех.. інформації про контрольовані параметри.
Поновлення працездатності здійснюється с-мою поновлення
шляхом переводу її з несправного стану в справний, що може відбутися:
ü
Методом під лагодження параметрів
ü
Методом заміни блоків, модулів або с-ми
в цілому
Роль системи поновлення може
виконувати спеціальний пристрій або людина-оператор з наданими їй тех.
засобами.
Взаємодія системи поновлення і об’єкта контролю і
с-ми контролю. Сукупність СП і СК є системою технічного обслуговування
СП – система
поновлення
СК –
система контролю
ОК- об’єкт контролю
Процес контролю і поновлення називається процесом
технічного обслуговування. Основний принцип технічного обслуговування складних
систем – це профілактика, мета якої заключається в попередженні можливих
відмов. Тому важливим в попередженні можливих відмов. Тому важливим моментом є
визначення термінів профілактики. Використовується 2 підходи до визначення
термінів: календарний і регламентований.
Календарний метод профілактики : полягає в проведенні профілактичних робіт в
залежності від терміну служби системи без врахування інтенсивності її виконання
Регламентований метод при досягненні
сист. визначеного наробітку.
Для системи у якої рівень надійності нижчий треба частіше
проводити регламентовані роботи і відповідно матеріальні затрати в системи ↑. Віддаль між профілактиками системи
називається між регламентованим періодом