Методи консервування обладнання

В польових умовах зберігання потрібно приймати ряд захисних мір. Ступінь консервації залежить від:

–  умов зберігання;

–  характеру впливу навколишнього середовища;

–  терміну зберігання.

 

Вплив умов зберігання на граничний термін зберігання

t_зб.гр – це такий термін зберігання після закінчення якого апаратура не придатна для подальшої експлуатації.

            Граничний термін зберігання визначається процесом масового старіння елементів і пристроїв і цей термін може бути визначений для конкретних умов зберігання t_зб.гр деяких умовах, які відрізняються від стандартних:

t_зб.гр – це граничний термін зберігання при стандартних умовах.

α – середня величина відношення швидкостей старіння елементів при розглядуваних і стандартних умовах, яка визначається з досліду.

            Для вирішення певних задач ГТЗ (граничний термін зберігання) використовується рідко, а використовується ДТЗ(допустимий) [після зберігання у апаратури ще залишається технічний ресурс].

            В нестандартних умовах: .

            Під час зберігання апаратури, як правило, підлягає технічній перевірці (періодичній) внаслідок якої апаратура отримує деякий наробіток, іноді десятки годин роботи в рік. Кожна година наробітку ГТЗ і ДТЗ на певну величину годин: .

β – відношення швидкості старіння елементів при роботі і зберіганні в розглядуваних умовах;

– сумарний час роботи апаратури, яка зберігається.

β визначається на основі статистичних даних по старінню апаратури при роботі і зберіганні.

Оскільки цей коефіцієнт великий, то вплив наробітку при перевірках на t_зб є значний і повинен враховуватися при організації зберігання.

 

Вираз технічного ресурсу при різних умовах наробітку і зберігання:

 – технічний ресурс апаратури після зберігання у різних умовах.

– технічний ресурс цієї апаратури, визначений для неперервної роботи.

 – відношення середньої швидкості старіння матеріалів при роботі і в умовах і-го зберігання.

 – тривалість і-го інтервалу зберігання.

k – число інтервалів зберігання.

 – тривалість однієї перевірки в і-му інтервалі зберігання.

 – коефіцієнт який враховує відмінність умов роботи апаратури при контролі її стану і нормальній роботі.

 – число перевірок в і-му інтервалі зберігання.

 – повне число перевірок за сумарний термін зберігання.

Враховуючи, що в основному є два види зберігання апаратури (польові і складові) умови, то цей вираз можна спростити:

 – сумарна тривалість зберігання апаратури в складових (польових) умовах.

 – відношення середньої швидкості старіння елементів при роботі і зберіганні в складових (польових) умовах.

Ця формула дає можливість орієнтовно планувати зберігання і використання апаратури.

Зміст робіт, які виконуються при зберіганні.

Організація робіт при зберіганні відбувається за календарною ознакою. Зміст робіт і терміни їх виконання залежать від зберігання апаратури.

Роботи:

а) контроль за умовами зберігання;

б) контроль за станом апаратури;

в) профілактичні міроприємства, які направлені на попередження відмов;

г) ремонтні міроприємства;

д) міроприємства по періодичному поновленню складу необхідної кількості нових зразків апаратури в замін несправних.

Контроль стану обладнання  процесі зберігання.

Складається з:

– зовнішнього огляду;

– інструментального контролю.

При зовнішньому контролі механічні пошкодження, корозія, руйнування захисних покрить відбувається в декілька разів частіше у порівнянні з інструментальним. Збільшення числа перевірок та усунення несправностей збільшує ймовірність безвідмовної роботи.

Збільшення числа перевірок призводить до збільшення обслуговуючого персоналу, збільшення кількості контрольно-вимірювальної апаратури, з’являється пошкодження апаратури обслуговування персоналом, пошкодження герметичності апаратури і її поновлення.

Під час перевірок зменшується технічний ресурс апаратури.

Максимальний час зберігання:

                                                               (1)

 – середній термін зберігання на одну відмову.

Методика визначення

(1) – попередньо визначають ймовірність того, що після випробувань апаратура залишиться у працездатному (справному) стані.

                                                  (2)

 – відмова апаратури в процесі перевірки.

 – відмова при обслуговуванні апаратури (помилка обслуговування).

 – ймовірність безвідмовної роботи в процесі перевірки.

                                                        (3)

                                                               (4)

                                                                     (5)

Підставивши формулу (5) в (1), отримаємо:

Є два випадки в реальних  ситуаціях:

1) >  – ніяких перевірок в процесі зберігання не потрібно робити, бо вони потребують збільшення обслуговування => збільшення вартості зберігання, при кожній перевірці можливі виходи частин апаратури з ладу.

2) <  – треба проводити періодичні перевірки і усувати виявлення несправності для забезпечення заданої готовності апаратури. При контролі апаратури під час зберігання немає необхідності контролювати всю апаратуру, яка зберігається. Достатньо мати відомості про деяку вибірку і по них оперувати про готовність апаратури виконувати свої функції

Вибірковий контроль проводиться з метою перевірки відповідності кількісних характеристик надійності апаратури заданим.