Визначення затрат на підвищення надійності виробів, шляхом їх резервування і використання більш надійних виробів.

Затрати на резервування і на застосування більш надійних елементів визначаються загальними прийомами визначення собівартості промислових виробів.

Основні витрати (статті):

–       вартість основних матеріалів;

–       вартість виробів-напівфабрикантів;

–       амортизація;

–       заробітна плата;

–       загально-заводські витрати.

Вивчення цих затрат виявляють співвідношення вартості (затрати на комплексні елементи) до загальної статті витрат. Це співвідношення носить характер .

Для виробництва з перевагою простих складальних операцій μ=0,65.

Для виробництва з перевагою ручних складальних операцій μ=0,25.

Аналіз виробництва дозволяє здійснити наближений розрахунок собівартості. Для цього вивчивши характер виробництва вибирають μ, після цього визначають витрати на комплектуючі елементи і ділять їх на μ – це наближений розрахунок собівартості виробництва, який може бути визначений для визначення (збільшення чи зменшення) собівартості виробів або зміні його структури чи комплектуючих елементів.