3.1.  ласичне визначенн¤ ймов≥рност≥

…мов≥рн≥сть де¤коњ под≥њ ј можна визначити безпосередньо з умов досл≥ду, коли вих≥дний результат досл≥ду можна розд≥лити на де¤ке число поодиноких випадк≥в, ¤к≥ вход¤ть у повну групу з n-несум≥сних та р≥вноможливих под≥й. —укупн≥сть дек≥лькох под≥й утворюють групу под≥й. √овор¤ть, що дек≥лька под≥й утворюють повну групу под≥й, ¤кщо внасл≥док досл≥ду (випробуванн¤) обов'¤зково повинна в≥дбутис¤ хоча би одна з них.

ѕриклад. Ѕезв≥дмовна робота або в≥дмова одного, двох ≥ б≥льше елемент≥в при спостереженн≥ за роботою дек≥лькох непоновлюваних елемент≥в утворюють повну групу под≥й (одна з них на прот¤з≥ досл≥ду обов'¤зково в≥дбудетьс¤).

Ќесум≥сн≥ под≥њ Ч так≥, ¤к≥ у даному досл≥д≥ не можуть з'¤витис¤ разом. Ѕезв≥дмовна робота ≥ в≥дмова под≥њ несум≥сн≥.

–≥вноможлив≥ (однаково можлив≥) под≥њ Ч так≥, ¤к≥ в процес≥ досл≥ду можуть в≥дбутис¤ з однаковою ймов≥рн≥стю внасл≥док повноњ симетр≥њ можливих виход≥в.

якщо те чи ≥нше випробуванн¤ (досл≥д) забезпечуЇ симетр≥ю можливих виход≥в† тобто забезпечуЇ на¤вн≥сть однаковоњ можливост≥ у повн≥й груп≥ несум≥сних под≥й, то говор¤ть , що такий досл≥д (випробуванн¤) зводитьс¤ до "схеми випадк≥в"† або до "схеми можливих результат≥в". ¬ цьому ≥ т≥льки в цьому випадку ймов≥рн≥сть под≥њ ј визначаЇтьс¤ безпосередньо з умов досл≥ду по класичн≥й формул≥, ¤к в≥дношенн¤ числа m випадк≥в спри¤тливих дан≥й под≥њ, до загального числа n ус≥х однаково можливих випадк≥в: