2. Основні визначення, які характеризують систему автоматичного керування та її окремі елементи. Керування – сукупність дій, направлених на процес, або об’єкт, що забезпечує досягнення поставленої мети. Керування машинами, тех. системами, процесами без участі людини називається автоматичним керуванням (АК). Теорія АК – наука, яка вивчає методи проектування та дослідження систем АК (САК).
Об’єкт керування (ОК) – пристрій (установка), в якому проходить любий технологічний процес. Забезпечення необхідних параметрів бажаного технологічного процесу без участі людини здійснюється пристроєм (системою) АК (САК). Параметри об’єкту, які слід міняти по заданому закону, або стабілізувати, називаються регульованими величинами. Керуючий пристрій (регулятор) – пристрій, який діє на ОК з метою досягення заданих параметрів керування.
Мета керування – результат, який повинен бути одержаний в процесі керування, або по його закінченню. Поєднання ОК з автоматичним регулятором називають САК. Структура САК:
|
|
x1…xn – керовані вихідні величини; y1…yl – задаючі вхідні величини; U1…Um – керуючі сигнали; f1…fk – зовнішні збурення, які діють на ОК. |
Процес керування полягає в пошуку і реалізації керуючих сигналів (U1…Um), які забезпечують досягнення мети керування.
