61. Критерій стійкості Михайлова. Цей критерій  був запропонований в 1938 р. Він дозволяє визначити стійкість системи за годографом Михайлова. Він зручний для дослідження стійкості складних систем, порядок диференційного рівняння яких більше ніж 5.

Для стійкості системи потрібно, щоб годограф Михайлова, починаючись при ω = 0 на додатній частині дійсної осі, при зростанні ω проходив послідовно через n квадрантів комплексної площини де n – порядок полінома. Квадрантами називають області комплексної площини, що знаходяться обмежені півосями.

Годограф Михайлова будують як годограф характеристичного комплексу. Характеристичний комплекс одержують заміною оператора р в характеристичному поліномі на уявну величину jω :

.

Після вказаної заміни можна виділити дійсну і уявну частини: .

Обраховують значення А(ω) та В(ω) при збільшенні ω від нуля ω = 0 до достатньо великої величини , і будують годограф в комплексній площині, відкладаючи послідовно обраховані значення.

Умовою знаходження системи на межі стійкості є проходження годографа через початок координат комплексної площини. Запас стійкості системи можна визначити за величиною віддалі від точки перетину дійсної осі до початку координат. Варіантом цього критерію є визначення точок перетину годографом осей комплексної площини. Якщо годограф перетинає перемінно то дійсну, то комплексну площини, то система стійка, якщо в деякому діапазоні частот годограф двічі перетинає комплексну чи дійсну вісь, то система нестійка. Дане формулювання зручне тим, що просте за результатами розрахунку – не будуючи графіка, можна визначити стійкість системи.